Історія компанії «Медова Спадщина» розпочалася з дідусевої пасіки в 50-х роках минулого століття.
Засновником бджолярських традицій великої родини став Микола Стасюк, виходець із села Підлісся. Добрий ґазда, знаний майстер з пошиття взуття, який мав три власні майстерні у Станіславі. У 1949 році Миколу з дружиною і п'ятьма дітьми репресували на роботи до Росії, у Хабаровський край.
Тяжка праця на лісоповалах і нелюдські умови життя не зломили Миколу, якому вдалося вижити і зберегти всю свою родину. А завдяки природному розуму і допитливості він навчився від інших репресованих із Західної України пасічникування. Так в Уссурійській Тайзі зародилася маленька пристрасть, яка з роками перетворилася у справу всього життя для Миколи та його нащадків.
Після реабілітації і повернення на Батьківщину, чоловік створює власну пасіку. З того часу і до сьогодні вона розташована в Чорному лісі, серед лісового різнотрав'я, недалеко від села Рибне. Син, невістка, чотири зяті, донька та онуки продовжили сімейну справу Миколи.
Недавно естафету підхопив наймолодший онук – Андрій Рибак, перейнявши її від батька. Він перший з родини здобуває спеціальну освіту бджоляра, бере участь у конференціях з пасічництва, впроваджує найсвіжіші досягнення бджільницької науки в практику.
У жовтні 2019 року престижні міжнародні організації високо оцінили урожай фірми «Медова Спадщина», вручивши диплом наш падевий мед дипломом ІІ ступеня, а лісовий – ІІІ.
«Бджола – це Божа комаха, не ображай її, поважай її працю»
Учив дідусь Микола усіх своїх онуків, які проводили кожні літні канікули на пасіці. Ці медові спогади — найкращі згадки з дитинства, у якому були далекі прогулянки лісом, збирання лікарських трав та грибів, ловля бджолиних роїв, дідусеві байки про звірів, бабусині смаколики та найсмачніший у світі мед.
Нагороди за якість нашого меду на міжнародних конкурсах
